Публiкацiї
Кожіел: В умовах кризи особливо важливо залишити двері НАТО відкритими

Кожіел: В умовах кризи особливо важливо залишити двері НАТО відкритими

18 вересня 2013 року директор Офісу зв’язку НАТО в Україні Марчін Кожіел виступив на п’ятому засіданні Стратегічного дискусійного клубу, присвяченому економічним викликам національної безпеки.

Захід проводився Інститутом світової політики за підтримки Офісу зв’язку НАТО в Україні та уряду Норвегії.

Представник Північноатлантичного альянсу підкреслив неподільність безпеки і економічного добробуту, а також відзначив економічні переваги, які дає державам-учасницям спільна оборона. За словами Кожіела, спільна оборона дозволяє отримувати високий рівень безпеки за порівняно незначних витрат.

Нижче публікуємо повний текст виступу пана Кожіела.

«Кілька століть тому відомий французький економіст Фредерік Бастіа відзначив: „якщо кордон держави не перетинають товари, його незабаром перетнуть солдати”. З того часу світ змінився, на політичній мапі з’явилися нові країни, кордони стали прозорішими. Проте економічне співробітництво і процвітання залишається запорукою мирного співіснування держав. У глобалізованому світі все частіше стабільність економічного зростання більшою мірою залежить від взаєморозуміння з партнерами, аніж від конкурентної боротьби .

Безумовно, важливість економічного виміру безпеки не може залишитися поза увагою НАТО. Із завершенням Холодної війни деякі аналітики проголосили завершення ери геополітики, пророкуючи, що наступне століття стане епохою домінування геокономіки у міжнародних відносинах. Дійсно, все більше загроз нашій безпеці у сучасному світі неможливо подолати за допомогою військової сили. Навіть найновіші озброєння безсилі у протистоянні таким сучасним викликам, як фінансова криза, скорочення витрат, зростання бідності і соціальної нерівності. Ці ризики ведуть до дестабілізації міжнародних відносин, посилення радикальних течій та зміцнення терористичних організацій. Наслідком цих небезпечних процесів, в свою чергу, є нові економічні шоки, ефективно боротися з якими поодинці неможливо.

Втім, було б помилково вважати, що НАТО почала перейматися питаннями економічної безпеки лише на зламі тисячоліть. У другій статті Північноатлантичного договору наголошується: „Країни, що підписали цей договір, будуть прагнути усунення протиріч у своїй зовнішній економічній політиці та сприятимуть розвитку економічного співробітництва з кожною з них, та між собою в цілому.” Ця стаття більш відома як „канадська,” оскільки у 1949 році саме міністр закордонних справ Канади Лестер Пірсон наполіг на тому, що військова безпека не може бути відділена від економічного благополуччя. Цю точку зору підтримали багато союзників, і саме друга стаття Вашингтонського договору створила передумови для появи низки амбіційних трансатлантичних інвестиційних і торгівельних проектів.

А вже у 1957 році було засновано Економічний комітет НАТО, дорадчий орган при Північноатлантичній раді, що займався виключно консультаціями з питань економічного розвитку в розрізі політики безпеки. У 2010 році комітет було реформовано у відділ економічних проблем оборони і безпеки, діяльність якого охоплює різні взаємопов’язані аспекти політичних, військових і економічних питань.

Таким чином, ще від початку свого існування НАТО приділяла належну увагу питанням економіки. Гадаю, не можна заперечувати, що безпека є запорукою економічного зростання держави, так само як економічне процвітання найчастіше є основою для збереження стабільності і миру. Здавалося б, це твердження дуже просте і логічне. Але воно знаменує собою перехід до нової парадигми миру, витоки якої можемо знайти ще у філософа Іммануїла Канта. Військові конфлікти призводять до спустошення, зростання видатків і значних матеріальних втрат, які не здатна компенсувати жодна перемога. Підтримання миру та співпраці з іншими країнами відкриває, натомість, безліч можливостей для економічного росту. Безпека і економічний добробут неподільні. Інвестування в оборону захищає критично важливу інфраструктуру і економічні засади комерції, торгівлі і інвестицій. Воно забезпечує надходження життєво необхідних енергетичних та інших ресурсів, а також незамінні економічні і стратегічні комунікації.

Однак, економіка може як гарантувати національну безпеку, так і обмежувати її. Світова фінансова криза продемонструвала, що економічний спад на одному березі Атлантики відразу буде відчутним на іншому. Ми в НАТО розуміємо, що сучасна економічна криза, яка є найскладнішою з часів Великої депресії, становить загрозу нашій безпеці. Скорочення оборонних витрат та соціально-економічна нестабільність є викликом для ефективності Альянсу. Відновлення економічного зростання та благополуччя держав-членів НАТО є сьогодні ключовим завдання для підтримання безпеки і стабільності у євроатлантичному регіоні. Сьогодні необхідно, щоб Європа, разом зі Сполученими Штатами і Канадою, продовжувала робити інвестиції в жорстку безпеку, що забезпечить в майбутньому стабільність і зростання.

Важливість цих питань неодноразово підкреслювалася керівництвом Альянсу. У Стратегічній концепції, прийнятій на саміті у Лісабоні у дві тисячі десятому році, зазначається: „НАТО повинна мати достатньо ресурсів – фінансових, військових та людських – для виконання своєї місії, яка має сутнісне значення для безпеки населення та території Альянсу. Ці ресурси, проте, повинні використовуватися в найбільш раціональний та ефективний спосіб”.

Питання ефективності витрат, узгодженості оборонного планування та взаємо сумісності оборонних спроможностей набувають нової ваги для досягнення спільних цілей і завдань у сфері безпеки й оборони. В умовах кризи НАТО прагне відновити спільний дух та націленість на спільну мету міжнародного безпекового співробітництва, залучивши Союзників до таких проектів як „Розумна оборона” та „Ініціативи Поєднані сили.” Ми певні, що ці ініціативи сприятимуть економічному відродженню, і, як наслідок, відродженню обороноздатності. «Розумна оборона» спрямована на забезпечення Альянсу необхідними йому сучасними оборонними силами і засобами через багатонаціональну співпрацю з наголосом на об’єднанні зусиль і спільному користуванні результатами, а також на чіткому визначенні пріоритетів і спеціалізації. Ініціатива поєднаних збройних сил зосереджена на розвитку оперативної ефективності сил через подальший розвиток багатонаціонального підходу до тренування, освіти і навчань.

В умовах кризи також особливо важливо залишити двері НАТО відкритими, так само як і поглиблювати співпрацю з нашими партнерами.

Як продемонстрував історичний досвід, вступ до НАТО став для нових країн-членів не лише каталізатором внутрішніх реформ у секторі оборони і безпеки. Його наслідки були відчутними й у сфері економічних відносин. Зокрема, стабільність і безпека, що супроводжує членство в Альянсі, позитивно вплинула на діловий клімат у державах Центрально-Східної Європи, стимулювавши притік іноземних інвестицій. Це у свою чергу сприяло появі нових робочих місць. Окрім того, вступ до НАТО зробив наші кордони більш прозорими, відкривши нові можливості для мільйонів громадян.

Секрет цього успіху простий. Спільна оборона характерна тим, що країни учасниці мають низку економічних переваг порівняно з країнами, які забезпечують свою оборону самостійно. Спільна оборона створює сприятливе середовище безпеки на кордонах з країнами союзниками, що дозволяє заощаджувати кошти на відмові від принципу «кругової оборони». Спільна оборона дозволяє заощаджувати на військовій спеціалізації, інвестуючи у ті види озброєнь, які доповнюють сили союзників. Таким чином, спільна оборона дозволяє отримувати високий рівень безпеки за порівняно незначних витрат. Більше того, ці витрати не лише зміцнюють національну оборону, але і збільшують валовий внутрішній продукт. Так, наприклад, за підрахунками болгарського уряду, збільшення фінансування оборонного сектору на одну десяту відсотка від ВВП призвело до економічного зростання на дві десяті відсотка ВВП внаслідок посилення обороноздатності держави.

Значний приріст міжнародних інвестицій спостерігався у всіх країнах Центрально-Східної Європи, що приєдналися до НАТО наприкінці дев’яностих – на початку двотисячних років. Вступ до Альянсу, або ж навіть заявка на членство, сигналізує міжнародним фінансовим інституціям про економічну стабільність та довіру до національної економіки. Як засвідчує практика, зазвичай, зовнішні кредитори та ділові партнери підвищують рейтинги таких країн, а їх міжнародний фінансовий імідж стає привабливішим.

Окрім того, у цих державах було зафіксовано збільшення об’ємів експорту озброєнь. Так, обсяг доходу від продажу зброї Польщі збільшився від 20 млн долл. у 1997 році до 93 млн долл. у 2001 році. У Чехії за цей же період кошти, отримані від продажу зброї зросли від 28 до 95 млн.

Певні економічні ефекти має також співпраця Альянсу з країнами-партнерами та іншими державами, з якими Альянс встановив співробітництво. Економічна співпраця в рамках Ради євроатлантичного партнерства (РЄАП) реалізується шляхом конференцій, семінарів і засідань експертів. Актуальними прикладами такої співпраці є економічні аспекти розбудови оборонних інституцій, економічні та фінансові аспекти боротьби проти тероризму, нові методики керування оборонними ресурсами в країнах Альянсу і партнерах, боротьба з корупцією, тощо. Економічними структурами НАТО також здійснюється моніторинг економічних питань оборони і безпеки, включених в індивідуальні плани партнерства.

З огляду на це, велику вагу для нас має партнерство з Україною. Ми прагнемо й надалі підтримувати інституційний діалог, який зосереджується на економічних питаннях оборони і безпеки та економічних аспектах перебудови оборонної промисловості. Важливим майданчиком для регулярних консультацій є Спільна робоча група Україна-НАТО з питань економічної безпеки, засідання якої, як правило, відбуваються двічі на рік. В рамках діяльності цієї Спільної робочої групи обговорюються питання макроекономічної ситуації в Україні та основних тенденцій її розвитку, питання забезпечення економічної безпеки та безпеки економічної інфраструктури, питання боротьби проти фінансування тероризму і протидії відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом тощо. Також здійснюється обмін досвідом з питань безпеки економічного розвитку, зокрема оборонних бюджетів і управління оборонними ресурсами та їх зв’язку з макроекономікою і перебудовою оборонної галузі.

Слід також зазначити, що внеском Альянсу у соціально-економічну стабільність в Україні є допомога в подоланні економічних та соціальних наслідків оборонної реформи в Україні, а саме фінансування програм соціальної адаптації звільнених військовослужбовців. НАТО з 1999 року фінансує в Україні курси іноземних мов і менеджменту, на яких щороку навчаються кілька груп колишніх українських офіцерів. Ця програма приносить відчутні результати, допомагаючи звільненим у запас військовослужбовцям інтегруватись у цивільне життя. Дехто з випускників таких курсів вже може пишатися своїми успіхами у бізнесі. Нещодавно найбільш успішні підприємці, колишні військові Збройних сил України, побували у штаб-квартирі НАТО, де поділилися власним досвідом нового життя. Вони не лише знайшли себе у бізнесі, але й допомагають створити нові робочі місця.

Насамкінець, у контексті нашої сьогоднішньої теми, хотів би наголосити на тому, що НАТО і Європейський Союз не є конкурентами у сфері економічної безпеки, на чому інколи спекулюють окремі політичні оглядачі. Криза в ЄС продемонструвала нашу взаємозалежність та зацікавленість у спільному економічному зростанні. Ми поділяємо спільні цінності, а також спільні ліберальні принципи. Наші економіки діють в рамках спільних євроатлантичних стандартів. Тому процвітання Європейського Союзу сприятиме зміцненню безпеки по обидва боки Атлантики.

Ми вітаємо курс України на підписання Угоди про асоціацію та зближення з Європейським Союзом, оскільки це потенційно сприятиме зростанню української економіки. Заможна і незалежна Україна залишатиметься важливим партнером НАТО у розбудові та зміцненні безпеки в регіоні та з його межами.

Дозвольте ще раз подякувати організаторам за надану нагоду розкрити питання ролі Альянсу в забезпеченні економічного зростання і стабільності. А також, традиційно, хотів би висловити глибоку вдячність Посольству Норвегії за підтримку проекту Стратегічного дискусійного клубу, який дозволив нам протягом року регулярно збиратися разом для обміну думками з найбільш актуальних та важливих питань безпеки».

Висловлені думки є особистим баченням автора і не обовязково відображають позицію НАТО.